РОЗ’ЯСНЕННЯ CISAC: ВИДАВНИЦТВА НЕ МАЮТЬ ПРАВА ЛІЦЕНЗУВАТИ ПУБЛІЧНЕ ВИКОНАННЯ МУЗИКИ

Пропонуємо вашій увазі офіційний лист-роз’яснення Міжнародної Конфедерації товариств авторів і композиторів CISAC, направлене на адресу ГО «УААСП», Міністерства економічного розвитку і торгівлі України і Національної Ради з питань телебачення на радіомовлення України. У листі йдеться про те, чи може музичне видавництво ліцензувати право на публічне виконання музичних творів, які повноваження ОКУ має при ліцензуванні, і який статус має ГО «УААСП» в контексті ліцензування публічного виконання музичних творів в Україні.


CISAC
COU19-0357
Пану Олексію Івановичу
В.о. Генерального директора
ГО «УААСП»
Вул. Б.Хмельницького, 41А
Київ
Україна

Неї-сюр-Сен, 5 квітня 2019

На email: o.ivanovich@uacrr.org.ua

Шановний Пане Івановичу,

Юридичне зобов’язання ліцензувати право на публічне виконання музики (в тому числі публічне сповіщення) вповноваженою відповідним чином ОКУ

Цей лист надсилається з метою надання інформації щодо загальної практики ліцензування міжнародного музичного репертуару. Зокрема, нам відомо, що в Україні, певні музичні видавці, представники іноземних каталогів, стверджують, що здатні ліцензувати права, необхідні для публічного виконання музичних творів. Ми також розуміємо, що це спричиняє певне збентеження серед користувачів, особливо організацій мовлення, які, вочевидь, відмовляються отримувати відповідні ліцензії від єдиного члена CISAC в Україні у галузі музики, ГО «УААСП», товариства, що представляє українських та міжнародних творців музики. Сподіваємось, що даний лист буде корисним для роз’яснення ситуації та загальної практики в даній сфері у інших юрисдикціях.

Відповідно до міжнародних договорів про авторське право та практично у всіх країнах світу, закони про авторське право надають творцям музичних творів першість права власності на його чи її твори. Ці права включають право на публічне виконання (наприклад, право виконувати твір перед публікою та доводити до відома публіки). Оскільки, для окремих авторів є практично неможливим управляти цими правами самостійно, вони зазвичай передають свої права на публічне виконання організаціям колективного управління (ОКУ) для виключного управління правами від їхнього імені. З передачею прав до ОКУ, автор стає членом відповідної ОКУ. Таким чином ОКУ отримує право видавати ліцензії, збирати роялті та розподіляти їх серед окремих авторів.

Незалежно від передачі права на публічне виконання до ОКУ, автор, за бажанням, може укладати договори з музичним видавцем. Зазвичай, музичний видавець отримує право за договором на певний відсоток (частку) від роялті, зібраних ОКУ від імені автора за право на публічне виконання. Варто підкреслити, що таке право, яке отримує видавець, жодним чином не впливає на передачу авторського права від творця до його ОКУ.

Ситуація, описана вище, призводить до чіткої правової засади: лише ОКУ володіє правом автора на публічне виконання. Музичні видавці, що укладають договори з творцями музики не контролюють права на виконання; вони лише використовують договірне право на частку винагороди, зібраної ОКУ, якій автор довірив свої права.

Таким чином, ліцензія від ОКУ необхідна для публічного виконання, трансляції музики або її поширення через Інтернет на законних підставах. Це стосується не лише вітчизняного репертуару, але й іноземного репертуару. Більше того, у зв’язку з тим, що автори в інших країнах також передають свої права у місцеві ОКУ, і внаслідок договорів про взаємне представництво, підписаних між дочірніми ОКУ в різних країнах, місцеве товариство може ліцензувати право на публічне виконання як вітчизняної, так і іноземної музики.

Відповідно, право ліцензувати публічне виконання міжнародних музичних творів в Україні належить ГО «УААСП» згідно з договорами про взаємне представництво, підписаними між ГО «УААСП» та ОКУ, що діють в інших країнах. За нашою інформацією станом на теперішній час ГО «УААСП» має 97 таких договорів, в тому числі з ОКУ у США, Великобританії, Франції, Німеччині, Італії, Польщі, Австралії, тощо.

Загальний підхід, викладений вище, може, звісно, підпорядковуватися регіональним та внутрішнім особливостям та видозмінам. Наприклад, у США існує виключна ситуація, коли надання права на публічне виконання, як правило, надається ОКУ автором на невиключній основі. За таких обставин, існує можливість для Автора А надавати невиключне право не тільки ОКУ В, але також Видавцю С. У свою чергу, Видавець С має право безпосередньо видавати ліцензію (з урахуванням певних умов). Однак, така практика не є загальноприйнятою.

Сподіваємося, що наведений вище опис загальної міжнародної практики у даній сфері допоможе, та сприятимемо тому, щоб Ваша ОКУ могла належним чином виконувати свої повноваження.

З повагою,

(підпис)
Гаді Орон
Генеральний директор

копії: Гернот Гранінгер, Голова Європейського Комітету CISAC
Мітко Чаталбашев, Регіональний директор CISAC у Європі
Валерій Жалдак, Директор Департаменту інтелектуальної власності, МЕРТ
Національна Рада з питань телебачення на радіомовлення України
Людмила Цимбал, Директор з питань міжнародної співпраці та ліцензування ГО «УААСП»