Представники УКРАЇНСЬКOЇ АГЕНЦІЇ З АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ (UACRR) взяли участь у дводенному семінарі CISAC у Будапешті, присвяченому питанням авторського права в епоху штучного інтелекту. Подія зібрала провідні організації колективного управління (ОКУ) та представників цифрових платформ для обговорення принципів, практики та викликів, пов’язаних із AI-творами.

Під час першого дня семінару ключова увага була приділена базовим принципам авторського права, зокрема універсальному підходу «дозвіл + винагорода», а також питанням реєстрації творів, створених за участю штучного інтелекту. 

Йдеться про те, що використання будь-якого твору повинно відбуватися лише за попередньою згодою автора або правовласника, а також із відповідною винагородою за таке використання. Цей принцип вважається універсальним і лежить в основі більшості систем колективного управління авторськими правами у світі.

Однак із організацій, яка має річний бюджет близько 20 млн євро ухвалила односторонню заяву, засновану на директиві 2019 року, якою фактично відмовилася від застосування TDM-винятку для своїх авторів. Таким чином, автори не надають дозволу на використання своїх творів. 

Представники CISAC та ОКУ партнерів наголосили, що чітких правил наразі немає, а практики реєстрації AI-творів перебувають на стадії «соціального експерименту».

Другий день семінару зосередився на практичних кейсах та позиції цифрових платформ, таких як Spotify, де підкреслили роль AI як інструменту, а не джерела контенту, та важливість прозорості щодо використання AI. Обговорювалися також гібридні твори (split songs), у яких частина контенту створена людиною, а частина — AI, для яких остаточних правил ще не існує.

Під час включення з Лос-Анджелеса Вірджинія Бергер (Neutune) звернула увагу на одну з найглибших проблем: відсутність узгодженого визначення штучного інтелекту. Технології вже активно використовуються, але система управління та правового регулювання за ними не встигає.

Більше того, різні ОКУ сьогодні по-різному визначають, що саме вважати штучним інтелектом. У цьому контексті є необхідність «одного довідника» — єдиної книги принципів і правил. Очікування міжнародної спільноти полягає в тому, що саме CISAC має стати організацією, яка сформує такі універсальні рамки.

Бергер наголосила:
регулювання має починатися з базових визначень, зокрема:

твори, створені людиною;

твори, повністю згенеровані AI;

гібридні або синтетичні твори;

твори зведені із використанням AI.

Саме чітких правових орієнтирів очікують як технологічні компанії, так і юридичні інституції.

У останній день семінару був представлений і практичний досвідом із Польщі та Австрії щодо реєстрації AI-творів та управління винагородою. Наголошувалося, що лише комплексний підхід із залученням експертів і людської перевірки дозволяє ефективно інтегрувати AI у роботу ОКУ, залишаючи людину, як основного керівника процесу, а штучний інтелект буде, як інструмент.

Участь UACRR у семінарі стала важливим кроком для ознайомлення з міжнародними практиками та підготовки до формування політики у сфері авторського права й ліцензування творів із залученням штучного інтелекту.